Опендатабот 17 серпня 2026 року оприлюднив дані Єдиного державного реєстру станом на кінець липня: в Україні працюють 7 865 ювелірних бізнесів, із яких 6 583 — фізичні особи-підприємці, а 1 282 — компанії. На ФОПів припадає 84% галузі, тобто левова частка продажу прикрас проходить саме через приватних підприємців. Це визначає структуру ціноутворення, асортименту та податкових надходжень ринку.
Як це впливає на галузь
Формат ФОП домінує у торгівлі прикрасами, тоді як юридичні компанії становлять меншу частку бізнесів, але генерують великі обсяги доходу. Найбільше продавців і виробників зосереджено у Києві — 1 365, далі (за даними Укрінформу) йдуть Запорізька область — 679, Київська — 585, Харківська — 548 та Дніпропетровська — 484. П’ять регіонів формують основну пропозицію прикрас для споживачів.
Динаміка ринку та доходи лідерів
- У 2021–2022 роках на 498 підприємців більше завершили діяльність, ніж розпочали.
- У 2024 році — рекордний приріст у 611 підприємців; у 2025 році закриттів було на 169 більше, ніж реєстрацій.
- Кількість компаній зростала щороку, навіть після початку повномасштабної війни: торік з’явилось на 54 ювелірні компанії більше, ніж припинило роботу.
- П’ять найбільших компаній, які подали звітність, отримали разом понад 4,68 млрд грн доходу: «Злата Істейт» — 1,26 млрд грн, «Ресурс+» — 1,02 млрд грн, «Вайс Кінг» — 955,4 млн грн, «Амадео» — 830,4 млн грн, «Опті Голд» — 620,4 млн грн.
- Із 1 282 компаній звітність подали 358, тому повну фінансову картину ринку поки оцінити неможливо.
180 ювелірних компаній мають іноземних бенефіціарів: найчастіше — громадяни Ізраїлю (22), Туреччини (20) та Російської Федерації (19); трапляються також громадяни Грузії, США й Узбекистану.
Залишити відповідь